ЗМ’ЯКШЕННЯ

Вода в більшості водозаборів у Польщі характеризується високим вмістом сполук кальцію і магнію (жорсткістю). Жорсткість води викликає зайве використання зм’якшуючих засобів, а також утворення котельного каменя, який знижує ефективність опалювального процесу і значно збільшує спалювання пального. Жорсткість висловлюється різними одиницями.

 Табель перерахунку різних одиниць жорсткості води.

 

французький рівень  0F

німецький рівень 0N

mg CaCO3

англійський рівень 0A

mval/l

milimol/l

французький рівень

1

0,56

10

0,70

0,20

0,10

німецький рівень

1,79

1

17,86

1,25

0,36

0,18

mg CaCO3

0,1

0,056

1

0,07

0,02

0,01

англійський рівень

1,43

0,8

14,3

1

0,29

0,14

mval/l

5

2,8

50

3,5

1

0,5

milimol/l

10

5,6

100

7

2,0

1
 

Дуже м’яка вода проявляє жорсткість до 1,78 mval/dm3. М’яка вода від 1,78 до 3,57 mval/dm3, жорстка від 7,13 до 10,7 mval/dm3, a дуже жорстка понад 10,7 mval/dm3. Світова Організація Здоров’я рекомендує, щоб загальна жорсткість питної води була в межах 1-10 mval/dm3 (50-500 mg/dm3 CaCO3). Вода застосовувана для промислових цілей нпр.: для охолоджування або у водяних чи парових котельнях також мусить відповідати визначеним параметрам жорсткості.

Жорсткість води викликана присутністю в ній головно іонів кальцію i магнію.

Іони кальцію i магнію можуть виступати у вигляді карбонатів Ca(HCO3)2, Mg(HCO3)2 i тоді маємо карбонатну жорсткість, або у вигляді CaCl2, MgCl2, CaSO4, MgSO4, які викликають некарбонатну жорсткість. Загальна жорсткість, що є сумою цих жорсткостей усувається на сильно кислому катіоні в процесі натрієвого обміну.

Зм’якшення води полягає в усуненні з води компонентів, що викликають її жорсткість. Цей процес полягає на обміні іонів кальцію і магнію, відповідальних за жорсткість води, на іони натрію. Цей процес відбувається в іонних обмінниках підчас перепливу підготовлюваної води через іонообмінну смолу. Коли іонообмінна здатність шару буде вичерпана, він піддається процесові регенерації за допомогою солянки. Кількість витраченої солі залежить від якості покладу i прийнятих умов регенерації.

Підготована вода за допомогою іонного обміну, при збереженні допустимих технологічних швидкостей смол, має загальну жорсткість нижче 0,3 dH.

Вода, що подається на зм’якшувачі повинна бути попередньо підготована шляхом усунення механічних засмічень та знезалізнення і знемарганцювання, тому що в противному випадку частина обмінної здібності буде використана на обмін іонів заліза і марганцю. Крім цього, як подають виробники іонообмінних смол, понаднормативні кількості заліза скорочують живучість смол навіть на 50 відсотків їх передбачуваного періоду експлуатації. Тому слід прийняти вищенаведені зауваження при проектуванні станції підготовки води з високим рівнем знезалізнення.

Зм’якшення являється звичайно одним з елементів станції підготовки води